Що таке локалізація ігор?

Локалізація гри означає її модифікацію шляхом перекладу тексту, а також зміну її вмісту, інтерфейсів та всього ігрового досвіду, щоб зробити їх більш привабливими та відповідними для гравців з різних країн. Одна частина процесу включає зміну діалогів та інших текстів інтерфейсу користувача; водночас інші елементи, такі як культурні відсилання, стилі озвучення тощо, змінюються або адаптуються відповідно до місцевих особливостей, способу життя та очікувань.

• No LOC: коли локалізація не застосовується (No LOC), реліз гри зберігає свою оригінальну мову, найчастіше англійську. Цей підхід підходить для ігор у жанрах із дуже обмеженою аудиторією або для ігор у ранньому доступі, розробники яких перевіряють реакцію ринку перед тим, як робити подальші інвестиції.
• Часткова локалізація: вона охоплює сторінки магазинів, маркетингові матеріали та метадані. Цей підхід, мабуть, є найпоширенішим серед релізів інді-ігор, оскільки дозволяє утримувати витрати на низькому рівні.
• Повна локалізація: вона охоплює всі елементи гри, включаючи тексти, меню, субтитри та інтерфейс користувача. Озвучення може бути включене або ні.
• Глибока локалізація: локалізується вся гра, включаючи озвучення, культурні відсилання, гумор, символи та навіть елементи, які вважаються чутливими в певних регіонах (наприклад, релігійна іконографія чи політичні символи).

• FIGS: французька, італійська, німецька, іспанська — основні ігрові ринки в Західній Європі.
• EFIGS: FIGS плюс англійська, що є мінімумом для більшості західних релізів класів AA та AAA.
• Top-12: EFIGS плюс бразильська португальська, російська, японська, корейська, спрощена китайська, традиційна китайська та польська — ці мови охоплюють найбільші за рівнем доходу ігрові ринки у світі.

Студії зазвичай зупиняються на одній операційній моделі з наступних чотирьох, хоча вони схильні поєднувати їх залежно від масштабу конкретного проєкту.

• Системи керування перекладами (TMS): наприклад, Phrase або Crowdin, консолідують контент в одному місці та підключаються до конвеєрів збірки. Таке налаштування сприяє безперервному оновленню незалежно від створення нових збірок.
• Постачальники мовних послуг (LSP): зовнішні компанії, які надають студіям перекладачів, акторів озвучення та тестувальників QA, особливо тим, які не мають можливості утримувати власний штат.
• Гібридні моделі: поєднання внутрішнього керування із залученням зовнішніх перекладачів або акторів озвучення є найпопулярнішою операційною моделлю для середніх і великих студій.

Найпоширеніша процедура виглядає так: вилучення рядків, переклад, контекстна перевірка, лінгвістичне тестування QA та фінальне інтеграційне тестування.

Ігри, які є живими сервісами, тобто мають такі функції, як бойові перепустки, сезонні події та регулярний контент, з великою ймовірністю потребуватимуть конвеєра локалізації, який може працювати безперервно, а не обмежуватися одним проєктом. Термін виконання для нових рядків тимчасових подій та косметичних предметів зазвичай становить кілька днів, а не тижнів. Платформи TMS мають функції автоматизації для виявлення рядків та направлення контенту перекладачам, що зазвичай зменшує кількість ручних операцій.